відкриття у Водяниках спортивно-оздоровчого центру для військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин «Сила повернення»
Ще однією приємною подією до різдвяно-новорічних свят стало відкриття у Водяниках спортивно-оздоровчого центру для військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин «Сила повернення».
Це стало можливим завдяки багатьом людям, але особлива подяка нашим Захисникам, що боронять країну від окупантів. І тим Героям, що залишилися в строю навіки, хто віддав заради перемоги найцінніше - власне життя.
Проект «Сила повернення» є одним з 20 переможців цьогорічного конкурсу «Час діяти, Нестримні» та на умовах співфінансування отримав грантову підтримку від Державної установи «Агенція масового спорту України» за підтримки Міністерства молоді та спорту України в межах програми Президента України «Активні парки», Фонду імені Федора Шпига, Фонд "МХП-Громаді"в межах програми реінтеграції ветеранів “МХП Поруч” та Водяницької громади.
Простір, де ветерани, військові та люди з інвалідністю зможуть отримувати фізичну реабілітацію у нашій громаді відкривали урочисто, з перерізанням стрічки, з теплими вітальними словами від очільника громади Руслана Каюка, регіонального директора “МХП-Урожай” Миколи Вовкотруба і представників Благодійного Фонду МХП –Громаді та з активностями від Центру життєстійкості.
- Створити подібний простір планували ще до повномасштабного вторгнення, проте спочатку він задумувався як тренажерний зал для молоді, - розповів голова громади Руслан Каюк. І зазначив: - Розпочалася війна - пріоритети змінилися. Сьогодні це вже простір для реабілітації військових, ветеранів. Він - не медичного спрямування, проте адаптований для відновлення та тренувань. Надалі плануємо закуповувати додаткове обладнання та масштабуватися. Дякуємо нашим партнерам! Вдячні Агенції масового спорту України, керівництву МХП, регіональному директору МХП-Урожай Миколі Вовкотрубу, команді Фонду «МХП-Громаді», зокрема, директору БФ «МХП-Громаді» Олександру Пахолюку, регіональному менеджеру із соціальних проєктів Наталії Дуді, депутатові і аграрію Віктору Черевку та всім причетним до реалізації цього актуального на сьогодні проєкту.
Регіональний директор «МХП-Урожай» Микола Вовкотруб розповів, що з початку війни підприємство реалізувало низку проєктів. Більшість зусиль і ресурсів спрямовували на підтримку ЗСУ. Водночас компанія не забуває і про соціальні ініціативи. Та додав, що цей простір для тренувань є одним із пріоритетних проєктів і є подякою Героям, щоб вони могли відновлювати сили та повертатися до активного життя.
Керівник групи соціального розвитку Благодійного фонду «МХП-Громаді» Олександр Шпиль підкреслив, що Водяницька громада постійно демонструє ефективну взаємодію між бізнесом, владою та мешканцями.
Загалом вартість проєкту становить 600 тисяч гривень. На ці кошти закуплено та встановлено сучасне обладнання для адаптивних тренувань: спортивний лінолеум, гіперекстензія реабілітаційна, універсальна лавка, розгинач стегна реабілітаційний та інше оснащення. Адаптивний спорт – один із найефективніших інструментів реабілітації ветеранів та їхніх сімей, а також можливість для громади підтримати тих, хто повернувся з війни.
Після офіційного відкриття у тренажерному залі відбулося перше ознайомлююче заняття з ветеранами. Серед них Юрій Авраменко, який одразу облюбував тренажер «Стимул». На такому після поранення займався майже пів року, і тут вирішив себе випробувати знову.
–Майже три місяці я взагалі не ходив. Після поранення в мене була атрофія м’язів. Мені шили всі артерії й судини після осколкового поранення. На такому розробляв коліно, – розповів Юрій.
На захист країни захисник став у квітні 2024 року. Перед службою пройшов курси військової підготовки за кордоном, зокрема у Великій Британії. Після навчання здобув військову спеціальність водія та потрапив до бойової бригади військової частини А4020 у складі 41 окремої механізованої бригади. Його перший бойовий вихід був на Донеччині, у місті Нью-Йорк. Потім перекинули майже на пів року на Курський напрямок.
- Під час останнього бойового виходу нас було тринадцять, - пригадує ветеран. - Вижив один я. Дві доби вибирався сам, мене вже вважали зниклим безвісти. Потім знайшов суміжників і з ними вже виїхав.
Сьогодні, каже Юрій, можливість тренуватися й відновлюватися у громаді має велике значення. Адже не в кожного є транспорт, щоб поїхати, наприклад, до того ж реабілітаційного центру у сусідню Звенигородську громаду.
А Інна Кучер, тренерка, яка пройшла спеціальні курси для роботи з ветеранами і буде займатися з ними, впевнена, що спортивний центр важливий не лише для ветеранів, а й для їхніх родин. Це місце їх єднання, тож з ветеранами та родинами працюватимуть і фахівці Центру життєстійкості, які теж взяли участь у його відкритті центру, та супроводжуватимуть ветеранів, стимулюючи їх реінтеграцію в соціальне життя громади, і родини у період адаптації після війни.
