Пона Тарас Дмитрович
Пона Тарас Дмитрович
Пона Тарас Дмитрович народився 25 серпня 1972 року в місті Звенигородка, Звенигородського району Черкаської області. Дитячі роки Тараса проходили у бабусі в селі Чемериське Звенигородського району Черкаської області.
У 1979 році пішов до першого класу школи №3 в місті Києві, де здобув повну середню освіту. По закінченні школи в 1989 році вступив до медичного інституту імені О.О.Богомольця в місті Києві на лікувальний факультет. Після закінчення навчання, здобувши професію лікаря-хірурга, Тарас Дмитрович працював хірургом у міській лікарні №8 міста Києва Подільського району.
Одружився.
В мирному житті Тарас Дмитрович займався туризмом (альпінізмом). Брав участь у сходженні на вершину гори Ушба на Кавказі (першопрохідці за маршрутом «Характерник»).
3 серпня 2014 року під час Революції Гідності доєднався добровольцем до антитерористичних операцій. Був учасником бойових дій в районі населених пунктів Гранітне, Білокам’янка, Старогнатівка Донецької області до грудня 2015 року.
Тараса Дмитровича завжди супроводжувала його улюблена пісня «Не спи моя рідна земля» гурту «Мандри».
З січня 2016 року по 24 лютого 2022 року працював в національному антикорупційному бюро України і мав спеціальне звання-майор Управління спеціальних операцій НАБУ.
З перших днів повномасштабного вторгнення 24 лютого2022 року Пона Тарас Дмитрович став на захист Батьківщини, на захист рідного Києва. Перебував у підпорядкуванні командира військової частини А 1145, яка підпорядкована військовій частині А 0515.
Тарас Дмитрович був добре мотивований до військової служби та професійного самовдосконалення. Був вірним та відданим Військовій присязі, та до останнього виконував свій військовий обов’язок.
Маючи великий досвід, АТО, НАБУ, стажування в США здійснював підготовку особового складу роти охорони, добровольців і мобілізованих. Після закінчення активних бойових дій під Києвом готував підрозділ ГУР МО України, у складі якого прийняв свій останній бій.
Старший лейтенант Пона Тарас Дмитрович, позивний «ДОК», командир І взводу роти охорони Подільського районного ТЦК та СП загинув 21 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання, внаслідок стрілецького бою в районі населеного пункту Майорськ, Бахмутського району, Донецької області, отримавши кульове поранення несумісне з життям.
У Героя залишилася: мати, дружина, два сини й донька, і навіки залишилося 50 років.
Пона Тарас Дмитрович, працюючи в НАБУ, був нагороджений нагрудним знаком «За відзнаку в службі» І ступеня, за героїзм і відданість Батьківщині нагороджений нагородами Президента України: орденом «Знак пошани» (посмертно) та орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня, на жаль, також посмертно. Слава Герою!
