Глієвий Олег Петрович
Глієвий Олег Петрович
Народився Глієвий Олег Петрович 8 лютого 1966 року в селі Ризине Звенигородського району Черкаської області.
В 1973 році пішов в перший клас Ризинської середньої школи, яку закінчив у 1983 році. В цьому ж році поступив до Черкаського професійно – технічного училища № 2, яке закінчив у 1984 році і отримав спеціальність токаря.
В 1984-1986 роках проходив строкову військову службу.
З 1986 року Глієвий Олег Петрович розпочав свій трудовий шлях в місцевому колгоспі ім..Гришка помічником комбайнера. Згодом в місті Черкаси працював на заводі токарем. В 1991-1992 роках працював на будівництві в місті Богуславі, Київської області. З 28 січня 1993 року працював лісорубом в Звенигородському держлісгоспі, а у грудні 1993 року був переведений в Пехівське лісництво звальщиком лісу. А в жовтні 1994 року знову переведений на посаду лісника обходу №4 цього ж лісництва. З 20 грудня 2017 року працював єгерем Пехівського лісництва Звенигородського лісгоспу. Глієвий Олег Петрович працюючи вступив в 1995 році до Малинівського лісотехнічного технікуму, який закінчив у 1998 році, і отримав спеціальність - технік лісового господарства.
З березня 2022 року Глієвий Олег Петрович був призваний Звенигородським РТЦК та СП на військову службу, яку проходив у 115 окремій механізованій бригаді, але згодом був переведений у 80-ту десантно-штурмову бригаду.
Пройшов нелегкий бойовий шлях: Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Піски, Бахмут,
Калинове…
Солдат Глієвий Олег Петрович позивний «Дєд», командир відділення гранатометного взводу, 2-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини А 4053, вірний військовій присязі, в бою за нашу Батьківщину,
24 вересня 2023 року неподалік населеного пункту Калинове Куп’янського району, Харківської області під час виконання бойового завдання з виявлення та знищення сил противника, отримав поранення несумісне з життям.
У Героя залишилося дві доньки і навіки залишилося 57 років.
Глієвий Олег Петрович нагороджений медаллю «Захисник рідної землі» (посмертно) та нагородою президента України Орденом «За Мужність» ІІІ ступеня – посмертно.
Слава Герою!
