КАТЕРИНИН ПАРК
Окрасою урочища «Совин Яр» села Водяники є Катеринин парк, закладений у 2005 році Олександром Черевком . Історія почалася з липової алеї та бесідки для відпочинку. Згодом, парк став оригінальним зразком садово-паркового та образотворчого мистецтва краю. Основу парку становлять рослини Правобережного лісостепу України, а також багато екзотичних видів.
Біля парку відвідувачів зустрічає постать Велеса − бога-опікуна багатства, зокрема худоби, покровителя торгівлі, музики, мистецтва, поезії, володар підземного світу. Хоча цей бог не входив до пантеону Володимира на Старокиївській горі, натомість капище Велеса розміщувалося на Подолі біля торгової пристані Почайни. Цей бог здавна шанувався нашими предками.
Перед входом до парку розташована стилізована споруда вітряка та скульптура з назвою парку. Від входу беруть початок кілька основних локацій: алея любові, ялинкова, липова та кам’яна алеї, поляна внуків.
Центральною скульптурною композицією парку є комплекс «Водяницький Родовід».
В основу ідеї зображень Родоводу покладені зображення матеріалів археологічних культур, що виявлені на території Черкаської області: трипільської культури, епохи бронзи, ранньослов'янського часу, періоду козацтва.
Родовід складається з 3-х ярусів зображень, які базуються на круглій основі та завершуються скульптурою Божої Матері. Основа композиції − коло, на якому розміщені яруси відповідних зображень історичних періодів.
Круг в символіці є символом вічності. На ньому також в круглих медальйонах розміщені зображення, на кахлях початку XVII століття, виявлених при спорудженні будинку: хрест, дерево життя, єдинорог, мисливець.
Зображення Родоводу розташовані в три яруси, що символізує тривимірність всесвіту: сили землі, людини, бога. Принципом побудови є подальше використання тримірності: 3-х фігур на кожній площині, 3-х козаків, 3-х оленів, 3-х фігур з Мартинівського скарбу, що символізує єдність землі, води, небес та основних постулатів християнства: єдність душі, тіла, благодаті Святого Духа. Об'єднання трьох ярусів зображення, що базуються на колі, як на символі вічності, своїм омоформом прикриває Богородиця та об'єднує родоводи України, нації, села Водяники, родини Черевків, які розташовані навколо Родоводу.
Кожен ярус має по чотири зображення. На нижньому ярусі зображено фігури чоловіка і жінки, що випускають у зоряний всесвіт птаха, символізують розвиток ідеї започаткування життя із трьох зерен. Птах разом із зернами, що проростають життям, та солярним знаком сонця схематизує також дерево життя − втілення людських мрій про життя та Всесвіт.
Чоловіча і жіноча фігури тримають модель трипільського житла виявленого в с. Піщана на Тальнівщині. Зображення символізує розквіт першої землеробської цивілізації на території України. Зображення моделей жіночих фігур символізує поклоніння трипільців жінці-матері, продовжувачці роду. Скульптури жінок-богинь є оберегами символічного зображення сонця, як верховного божества трипільців.
Зображення пари коней та колісниці символізує епоху бронзи на Україні. Зображення походить з наскельних зображень Кам'яної Могили біля Маріуполя та символізує повернення предків українців з Індії вслід за трипільською культурою і виникнення індо-європейської цивілізації. Об'єднує композицію зображення Кирносівського ідола, що символізує виникнення ремесла в епоху бронзи.
Зображення 3-х чоловічих фігур, коня, пальчастої фібули з Мартинівського скарбу 6-7 ст. н.е. виявлених в с. Мартинівка Канівського району символізує виникнення слов'янства на території Черкащини.
Середній ярус. Зображення обряду братання скіфів символізує традиції населення в скіфську епоху. Олені символізують свободу, зображення скіфа − вершника з Кургана Куль-Оба − мужність і відвагу.
Зображення козака, печатки війська запорізького та герба польсько- литовського князівства символізує започаткування козацтва на території Черкащини на теренах Польсько-Литовської держави Речі Посполитої. Зображення сокола символізує любов козацтва до волі, свободи, незалежності.
Зображення 3-х козаків, один з яких б'є в тулумбас, а 2 інші схилили шаблі у клятві, символізує виникнення козацької держави на Черкащині.
Зображення жінки, що жне житнє колосся, та 3-х козаків-вершників символізує Україну, яка творила життя в постійній боротьбі за свободу своєї землі. Об'єднує композицію трипільський амулет − зображення голови бика з печери Вертеба на Тернопільщині, що символізує спадкоємність з символами зображень нижнього ярусу.
Верхній ярус. Святий Олександр Невський, Святий великомученик Віктор у супроводі архангела. Свята Ольга, великомучениця Катерина у супроводі архангела.
Символізують небесних покровителів членів родини Черевків: Олександра, Катерини, Віктора, Ольги в оточенні архангелів Михайла та Гаврила символізують чоловічі (мужність, рішучість) та жіночі (чистота і непорочність) якості.
Дерево життя над зображенням садиби господаря та зображення палаючих херувимів символізують покровительство сил небесних над родиною. Об'єднує композицію зображення хреста та родовий герб.
Зображення Богородиці символізує Боже благословення та оберіг всієї України, Черкащини, нації, Водяників, родини Черевків, Копчинських, Гордіїв, Чижів.
Біля скульптурного ансамблю Родоводу встановлено козацьку гармату, націлену на москву, а також сову на фоні нічного неба, як символу Совиниго яру.
Прямуючи алеєю, від Родоводу до бесідки, нас зустрічає скульптурний ансамбль з трьох фігур, що розкривають давню історію цього краю. Привертає увагу кам'яна скіфська статуя, яка виготовлена із середньозернистого сірувато-червоного граніту та зображає скіфського воїна. Це − культ чоловіка-воїна, бога, кумира, який зводився на вершині кургану, як символ всесвітньої гори, що символізував зв'язок із предками, створював модель світу. Твердість матеріалу зумовила схематичність зображення та виділення елементів тулуба, одягу та аксесуарів. Приблизний вік знахідки – VI-IV століття до нашої ери.
Розташування цього артефакту в парку не випадкове, адже на території сучасних Водяників знайдено поселення скіфської доби (V−III ст. до н. е.). Місцеве населення швидко перейняло скіфську культуру: одяг, озброєння, звіриний стиль у мистецтві. При посередництві скіфів-кочівників лісостепові племена вели активну торгівлю з грецькими містами-колоніями у Північному Причорноморї та Криму. Таким чином, з території українського Лісостепу на грецькі ринки потрапляли продукти землеробства (пшениця, жито), тваринництва (м'ясо, шкури), бортництва (мед, віск) та ін. Місцеві ж мешканці отримували з античного світу вино, оливу, вишуканий посуд, коштовні тканини, ювелірні вироби, деякі предмети озброєння. Так, на території Водяників в урочищі Замчише Жигмонта розташоване городище скіфського часу. Це штучно укріплене поселення, розміром 200 на 160-200 м, оточене кількарядною системою ровів та валів. Ховали небіжчиків скіфські племена у похованнях курганного типу. Нерідко поховання скіфської аристократії супроводжувалося людськими жертвопринесеннями та похованням коней.
Неподалік села досліджено всесвітню відомий Великий Рижанівський курган. У цьому кургані в 1998 році було розкопано не пограбоване поховання скіфського молодого вождя, шо взагалі є винятковим випадком для вітчизняної археології. Щоправда, окрему усипальницю молодої знатної скіф'янки з цього кургану було відкрито ще у 1887 році польським антропологом Готфрідом Осовським. Йому вдалося знайти 448 золотих та 24 срібних предмети. Відтоді польські й українські пошуковці не раз поверталися до цієї місцевості, однак знайти інші поховання їм так і не вдалося. Втім, зоряна година настала 17 липня 1998 року, коли дослідниками було відкрито поховання молодого заможного скіфського воїна. Українські та польські археологи виявили підземну камеру, що імітувала житло.
Поряд розташована половецька баба – намогильна кам'яна статуя половців (кипчаків, куманів), пам'ятка сакрального мистецтва IX-XIII ст. Половці продовжили традиції кочових народів українського степу в часи Русі, а лісостепова зона України виступала місцем контакту осілого землеробського населення та кочовиків. Згодом, між руськими князями та половцями встановилися тісні зв’язки, що й зумовило спільне протистояння монголам на початку ХІІІ століття. За сучасними висновками дослідників половці стали основою для формування одного з корінних народів сучасної України – кримських татар.
Між ними розташована скульптура, авторства Миколи Теліженка, яка уособлює вірування наших предків про навколишнє середовище та міфічних істот, які його населяють. Уособленням цього стала скульптура, присвячена міфічним Вилам. Цікаво, що у Водяниках є топонім «урочише Вила», під назвою якого наші праотці розуміли водяних духів жіночої статі, які могли існувати у воді. Вважалося, що Вили володіли колодязями і ставками, могли «замикати» їх. Тому в місцевості, багатій на воду, наявність двох топонімів «Водяники» та «Вила» підсилює можливість походження назви села від слов'янських духів води. Вони були: небесні – найдобріші, водяні – найзліші, гірські та лісові з перемінним характером. Згідно зі ще однією версією, назва села походить від міфічного слов'янського духа − Водяника, віра в якого бере початок із язичницьких уявлень давніх українців та їхнього обожнення водної стихії.
Навпроти розташована копія Збруцького ідола − скульптури IX століття, однієї з рідкісних пам'яток слов'янського язичницького культу. Це кам'яний стовп, ідол, який ймовірно зображує слов'янського бога Рода-Світовида.
Ще однією родзинкою образотворчого мистецтва парку є скульптура «Мамаї» − символ українського козацтва, що нагадує про славні козацькі часи в історії села.
Завершує архітектурний ансамбль кам’яної алеї, скульптура «Ангела-охоронця Катерининого парку». Ангел-охоронець в руці тримає згорток з написом:
«Моїй любі дружині Катерині присвячую
…цей парк
…цей день
…цей світ
О. Ч. 2009 р.»
Посеред парку розташована зона відпочинку з чудовою галявиною, гойдалкою, статуєю плямистого оленя поміж дерев та фотозонами (поляна онуків).
Наш край прекрасний 
кожен куточок Совиного Яру прикрасить будь-яке фото на пам'ять про відпочинок.
