Золотарьов Артем Віталійович
Страшна війна без жалю забрала молоде життя ще одного Героя-захисника, мужнього бійця, солдата 13 окремого десантно-штурмового батальйону 95 окремої десантно-штурмової бригади, який боронив українську землю від російського окупанта, ЗОЛОТАРЬОВА Артема Віталійовича. 20 березня 2025 року призваний на військову службу за контрактом Житомирським РТЦК та СП. 18 липня від ураження ворожого дрона на Сумщині Артем загинув.
6 серпня йому б виповнилося девֹ’ятнадцять...
Народився 6 серпня 2006 року в Луганській області, в місті Лисичанськ. Навчався в загальноосвітній школі 1-3 ступеня Nº 5. Де й закінчив 9 класів, а потім пішов навчатися на муляра, але так і не закінчив навчання. В 2014 році він застав бойові дії в рідному місті, тоді йому було лише 8 років. Після початку повномасштабної війни виїхав з рідного міста за пів місяця до окупації. Дуже самостійний хлопець був, тому сам захотів залишитися в Україні, поки навчався, весь час працював. І на ковальні, і на будівництві будинків/мостів. Встиг пожити і в Полтаві, і в Києві, і в Вінниці. Казав, що дуже сподобалося в Вінниці, що її окраїни нагадують рідний район, де він провів своє дитинство. Пішов служити до лав ЗСУ 20 березня 2025 року. Добровольцем. Проходив навчання у Житомирському РТЦК та СП. Він дуже радів цьому. За розповідями родини, радів, як мала дитина, коли йому видали шеврон підрозділ ДШВ. Дуже гордився тим, що отримав свій червоний берет... Він казав, що нарешті на своєму місці... Служив в 13 батальйоні, в 95 бригаді. Кулеметник... Свій кулемет ласкаво називав дівчиною, та жартував, що в нього побачення. Щирий, веселий, завжди йшов тією дорогою, яку обрав сам... Ніколи нічого не боявся. Турботливий, завжди допомагав всім... Він був сонцем, що завжди світило в життях багатьох.
Перше бойове завдання... Сумська область... Іронічно, але під селом Юнаківка... 18 липня він загинув від ураження FPV-дроном. Без 2х днів 4 місяця служби... Без 19 днів 19-річний хлопець... Назавжди 18. Назавжди в серці.. Маленький герой, який до останнього подиху боронив державу та свої ідеали, й цінності... Він з самого малечку не зі слів знав, що таке війна. Жив як герой, і загинув як герой.
