Мельніченко Максим Олегович
Мельніченко Максим Олегович
Мельніченко Максим Олегович народився 21 вересня 1994 року в селі Краснопілка
Гайсинського району Вінницької області.
У 2001 році пішов до першого класу Краснопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. З 2006 року навчався в Тульчинському інтернаті. Після його закінчення в 2010
році вступив до професійно-технічного училища №14 селища Вороновиця, Вінницької
області, яке закінчив у 2012 році і здобув спеціальність кухар-кондитер.
В 2015 році вступив до лав Збройних сил України і. підписавши контракт, до 2018 року був учасником бойових дій в АТО. Службу проходив в 14 окремій механізованій бригаді. Пройшов нелегкий бойовий шлях: Попасна, Щастя, Світлодарська Дуга…, саме там в той час проходили запеклі бої. Працював з двома розмінувальними машинами. Під час служби йому було присвоєно звання молодший сержант.
Одружився.
З 2018 року став жителем села Ризине Водяницької територіальної громади Звенигородського району Черкаської області.
У 2020 році закінчив приватний професійно-технічний навчальний заклад «Європейський» і здобув професію охоронника, ким і працював в охоронній компанії
«Антитерор».
З початку повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Мельніченко Максим Олегович був призваний Звенигородським РТЦК та СП на службу в Збройні сили України. Брав безпосередню участь в обороні та відсічі збройної агресії з боку російської федерації проти України, був мужнім Героєм, вірним захисником України, відданий присязі. Ми пишаємося ним і знаємо, що не одне бойове завдання ним було виконане, не один побратим вдячний йому за життя, але війна в нас забирає найкращих.
Під час виконання бойового завдання, виявивши стійкість і мужність, молодший сержант, Мельніченко Максим Олегович, який мав позивні «Марс», «Лис», сапер інженерно-саперного відділення, інженерно-саперного взводу, мотопіхотного батальйону 30 окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького, військової частини А0409, загинув 08 червня 2022 року за волю й незалежність України, смертю хоробрих у бою біля населеного пункту Роти Донецької області в 17 кілометрах від Бахмута.
У Героя залишилася мати, дружина та два сини, а йому навіки залишилося 27 років. Мельніченко Максим Олегович за героїзм та відданість Батьківщині ще під час служби в АТО був нагороджений медаллю «За мужність», медаллю «Захисник рідної землі» (посмертно) та нагородою президента України Орденом «За мужність» ІІІ ступеня, на жаль, також посмертно. Слава Герою!
